болісний
БО́ЛІСНИЙ, а, е.
1. Схильний до захворювань; хворобливий.
Вид [жінки] болісний, жовтий, – тільки одні очі .. блищали якимсь божевільним світом... (Панас Мирний);
Худощавий [худорлявий] на лиці, аж болісний якийсь, промовець покорив безмежною щирістю і силою переконань (Іван Ле);
* Образно. Дорога чомусь здалася йому ножем, що розпанахує живу землю навпіл, крає її болісну плоть (О. Бердник).
2. Викликаний, спричинений болем, болями; пов'язаний з хворістю.
Болісний стогін мимоволі розіпнув її вуста (Ю. Смолич).
3. перен. Тяжкий, болючий.
Він спинився на способі поступового розлучення, який був .. найменш болісний для дівчини (В. Підмогильний);
У новелах Стефаника майстерно змальовано болісний процес обезземелення галицьких селян (із журн.);
// Скорботний, сумний, тужливий.
Відчай матері стихійний, страшний і болісний – вона хапає сина за ноги, вона воліє його радше на лаву лагодити! (В. Стефаник);
Ніби всміхнувся [Саїд], хоч від цього болісного сміху плакати хотілося (Іван Ле);
Біля брами по-осінньому шарудить листям якесь дерево, навіває болісні думки (М. Стельмах);
Не усміх – болісна гримаса перекосила його [чоловічка] обличчя (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)