боління
БОЛІ́ННЯ¹, я, с.
Стан за знач. болі́ти¹.
Прости мені усі боління, Що я в житті тобі завдав (Т. Масенко).
БОЛІ́ННЯ², я, с.
Стан за знач. болі́ти².
Він разом з ним жив, він вкупі з ним ділив і радощі, й боління (М. Старицький);
Всі боління переборюйте й вагання. Хай живе святе горіння й братнє поміж нас єднання! (П. Тичина);
У вогні страждань, болінь і слів Не тільки друзів – цінять й ворогів (М. Вінграновський);
М. Рильський сприймав людину цілісно, з її національними й соціальними боліннями (з публіц. літ.).
БОЛІ́ННЯ³, я, с., розм., рідко.
Стан за знач. болі́ти³.
Геть боління!.. Я дужий віднині (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)