болісний
БО́ЛІСНИЙ, а, е.
1. Схильний до захворювань; хворобливий, хоровитий.
Вид [жінки] болісний, жовтий, — тільки одні очі.. блищали якимсь божевільним світом… (Мирний, II, 1954, 145);
Худощавий на лиці, аж болісний якийсь, промовець покорив безмежною щирістю і силою переконань (Ле, Ю. Кудря, 1956, 69).
2. Викликаний, спричинений болем, болями; пов’язаний з хворістю.
Болісний стогін мимоволі розіпнув її вуста (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 87).
3. перен. Тяжкий, болючий.
У новелах Стефаника майстерно змальовано болісний процес обезземелення галицьких селян (Укр. літ., 9, 1957, 292);
// Скорботний, сумний, тужливий.
Біля брами по-осінньому шарудить листям якесь дерево, навівав болісні думки (Стельмах, II, 1962, 77);
Ніби всміхнувся [Саїд], хоч від цього болісного сміху плакати хотілося (Ле, Міжгір’я, 1953, 337).
Словник української мови (СУМ-11)