боязкість —
бо́язкість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
боязкість —
-кості, ж. Властивість за знач. боязкий 1). || Почуття страху.
Великий тлумачний словник сучасної мови
боязкість —
БО́ЯЗКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. боязки́й 1. Невідома боязкість скувала його (О. Довженко); Соромлячи себе за дитячу боязкість, вона пішла далі повільно й спокійно (Ю.
Словник української мови у 20 томах
боязкість —
БО́ЯЗКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. боязки́й 1. Героїзм — це все, що протистоїть.. нікчемній боязкості (Літ. Укр., 8.V 1964, 1); Соромлячи себе за дитячу боязкість, вона пішла далі повільно й спокійно (Смолич, І, 1958, 79); // Почуття страху.
Словник української мови в 11 томах