боязкість
БО́ЯЗКІСТЬ, кості, ж.
Властивість за знач. боязки́й 1.
Невідома боязкість скувала його (О. Довженко);
Соромлячи себе за дитячу боязкість, вона пішла далі повільно й спокійно (Ю. Смолич);
Невдоволення своєю боязкістю та сумирністю змінюється гострим соромом, каяттям, депресією (із журн.);
Героїзм – це все, що протистоїть нікчемній боязкості (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)