бриніння

Брині́ння, -ння, -нню, -нням

Значення в інших словниках

1. бриніння — брині́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бриніння — -я, с. Дія за знач. бриніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бриніння — БРИНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. брині́ти 1 і звуки, утворювані цією дією. Він несе в собі весь гомін землі, од тихого бриніння мушки до гуркоту грому (М. Коцюбинський); Всі .. почули металічне бриніння. З моря йшов літак (М.  Словник української мови у 20 томах
4. бриніння — БРИНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. брині́ти 1 і звуки, утворювані цією дією. Він несе в собі весь гомін землі, од тихого бриніння мушки до гуркоту грому (Коцюб., І, 1955, 388); Всі.. почули металічне бриніння. З моря йшов літак (Трубл., II, 1955, 293).  Словник української мови в 11 томах