Значення в інших словниках
-
буйно —
бу́йно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
буйно —
Присл. до буйний 2), 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
буйно —
БУ́ЙНО. Присл. до бу́йний 2, 4. Тепер наче осіла [церква] – зовсім і не видно її з-за лип, що кругом так буйно розрослись (Панас Мирний); Щоб зерно зійшло, почало буйно зростати, воно повинно впасти на родючий ґрунт (Ю. Шовкопляс); [Д.
Словник української мови у 20 томах
-
буйно —
РЯ́СНО (у великій кількості, багато), ПИ́ШНО, БУ́ЙНО, РОЗКІ́ШНО, ГУ́СТО. Посіяли вчасно, то і вродить рясно (прислів'я); Пишно сходять буряки; Де господар добре робить, там і поле буйно родить (прислів'я); Настала весна.
Словник синонімів української мови
-
буйно —
БУ́ЙНО. Присл. до бу́йний 2, 4. Тепер наче осіла [церква] — зовсім і не видно її з-за лип, що кругом так буйно розрослись (Мирний, III, 1954, 318); Щоб зерно зійшло, почало буйно зростати, воно повинно впасти на родючий грунт (Шовк.
Словник української мови в 11 томах
-
буйно —
Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Левиц. Пов. 191. Що буйниї вітри буйно повівають. Чуб. V. 570. Буйно конем по вулиці проїзжав. АД. І. 189.
Словник української мови Грінченка