Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бусурманський

Бусурма́[е́]нський, -ка, -ке

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. бусурманський — бусурма́нський прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. бусурманський — бусурменський, -а, -е, заст., нар.-поет. Прикм. до бусурман, бусурмен 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бусурманський — БУСУРМА́НСЬКИЙ, БУСУРМЕ́НСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до бусурма́н, бусурме́н 1. Весь мир [світ] християнський і бусурманський (П. Чубинський); – Легше в бусурманській землі зогнити, ніж у себе дома, в панській неволі, пропасти...  Словник української мови у 20 томах
  4. бусурманський — МАГОМЕТА́НСЬКИЙ (пов'язаний з магометанством), МУСУЛЬМА́НСЬКИЙ, ІСЛА́МСЬКИЙ, БУСУРМА́НСЬКИЙ (БУСУРМЕ́НСЬКИЙ) заст., фольк.; ПРАВОВІ́РНИЙ (перев. у мові самих мусульман — який суворо дотримується канонів цієї релігії). — Який же вас піп повінчає?...  Словник синонімів української мови
  5. бусурманський — БУСУРМА́НСЬКИЙ, БУСУРМЕ́НСЬКИЙ, а, е, заст., нар.-поет. Прикм. до бусурма́н, бусурме́н 1. Весь мир християнський і бусурманський (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
  6. бусурманський — Бусурманський К. ЧР. 23. Віра бесурманська. АД. І. 334. --------------- Бусурманський и бусурменський, -а, -е Басурманскій. Весь мир християнський і бусурманський. Чуб. ІІІ. 412. Баша турецький бусурманський. Чуб. V. 933. Із землі турецької да з віри бусурменської. АД. І. 113.  Словник української мови Грінченка