бусурманський
БУСУРМА́НСЬКИЙ, БУСУРМЕ́НСЬКИЙ, а, е, заст.
Прикм. до бусурма́н, бусурме́н 1.
Весь мир [світ] християнський і бусурманський (П. Чубинський);
– Легше в бусурманській землі зогнити, ніж у себе дома, в панській неволі, пропасти... (Панас Мирний);
Там за морем геть лежало Бусурменське господарство (Леся Українка);
Згадував [Андрій] розповіді батька про страшний бусурманський край, забриніли в пам'яті пісні сліпих бандуристів про тяжку турецьку неволю (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)