бусурманський
БУСУРМА́НСЬКИЙ, БУСУРМЕ́НСЬКИЙ, а, е, заст., нар.-поет. Прикм. до бусурма́н, бусурме́н 1.
Весь мир християнський і бусурманський (Чуб., III, 1872, 412);
— Легше в бусурманській землі зогнити, — ніж у себе дома, в панській неволі, пропасти… (Мирний, II, 1954, 91);
Там за морем геть лежало Бусурменське господарство (Л. Укр., І, 1951, 374).
Словник української мови (СУМ-11)