буфер —
бу́фер іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
буфер —
у. відпружник.
Словник синонімів Караванського
буфер —
Буфер — buffer — *Puffer, Dampfer, Stossdampfer – 1). Пристрій для пом'якшення (послаблення сили) ударів. 2). У системах обробки інформації – частина оперативної пам'яті, призначена для тимчасового зберігання даних. 3).
Гірничий енциклопедичний словник
буфер —
-а, ч. 1》 Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля та ін. для послаблення сили удару, поштовху. 2》 спец. Поле пам'яті або пристрій, що його використовують для узгодження відмінностей між швидкостями обміну...
Великий тлумачний словник сучасної мови
буфер —
БУ́ФЕР, а, ч. 1. Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля і т. ін. для послаблення сили удару, поштовху. Десь спереду загудів паровоз, брязнули буфери, і здригнулися вагони (А.
Словник української мови у 20 томах
буфер —
бу́фер (англ. buffer, від buff – пом’якшувати поштовхи) пристрій для пом’якшення (амортизації) поштовхів і ударів, що їх зазнають під час руху автомобілі, локомотиви тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
буфер —
I пристосування у вигляді стрижня з тарілкою для послаблення сили струсу при зіткненні вагонів. II ділянка у пам'яті комп'ютера, яка використовується для тимчасового зберігання даних при пересиланні їх з одного комп'ютерного пристрою до ін., напр.
Універсальний словник-енциклопедія
буфер —
БУ́ФЕР, а, ч. 1. Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля та ін. для послаблення сили удару, поштовху. Десь спереду загудів паровоз, брязнули буфери, і здригнулися вагони (Головко, А. Гармаш, 1954, 24). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах