Гірничий енциклопедичний словник

буфер

Буфер — buffer — *Puffer, Dampfer, Stossdampfer – 1). Пристрій для пом'якшення (послаблення сили) ударів. 2). У системах обробки інформації – частина оперативної пам'яті, призначена для тимчасового зберігання даних. 3). Схема або пристрій, що розміщується між двома іншими пристроями для згладжування змін швидкості чи рівня або для забезпечення асинхронної роботи.

Гірничий енциклопедичний словник

Значення в інших словниках

  1. буфер — бу́фер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. буфер — у. відпружник.  Словник синонімів Караванського
  3. буфер — -а, ч. 1》 Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля та ін. для послаблення сили удару, поштовху. 2》 спец. Поле пам'яті або пристрій, що його використовують для узгодження відмінностей між швидкостями обміну...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буфер — Відпружничка  Словник чужослів Павло Штепа
  5. буфер — БУ́ФЕР, а, ч. 1. Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля і т. ін. для послаблення сили удару, поштовху. Десь спереду загудів паровоз, брязнули буфери, і здригнулися вагони (А.  Словник української мови у 20 томах
  6. буфер — бу́фер (англ. buffer, від buff – пом’якшувати поштовхи) пристрій для пом’якшення (амортизації) поштовхів і ударів, що їх зазнають під час руху автомобілі, локомотиви тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. буфер — I пристосування у вигляді стрижня з тарілкою для послаблення сили струсу при зіткненні вагонів. II ділянка у пам'яті комп'ютера, яка використовується для тимчасового зберігання даних при пересиланні їх з одного комп'ютерного пристрою до ін., напр.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. буфер — Бу́фер, -ра; бу́фери, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. буфер — БУ́ФЕР, а, ч. 1. Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля та ін. для послаблення сили удару, поштовху. Десь спереду загудів паровоз, брязнули буфери, і здригнулися вагони (Головко, А. Гармаш, 1954, 24). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах