бушприт —
бушпри́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бушприт —
бугшприт, -а, ч. Горизонтальний або похилий брус, щогла, що виступає перед форштевнем. Служить для підіймання носових парусів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бушприт —
БУШПРИ́Т див. бугшпри́т.
Словник української мови у 20 томах
бушприт —
(-а) ч.; крим.; ірон. Ніс. БСРЖ, 84; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 138.
Словник жарґонної лексики української мови
бушприт —
бушпри́т, бугшпри́т (англ. bowsprit, голл. boegspriet) горизонтальний або похилий брус, що виступає перед форштевнем. Служить для підіймання носових парусів.
Словник іншомовних слів Мельничука