Словник української мови у 20 томах

бушприт

БУШПРИ́Т див. бугшпри́т.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бушприт — бушпри́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бушприт — бугшприт, -а, ч. Горизонтальний або похилий брус, щогла, що виступає перед форштевнем. Служить для підіймання носових парусів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бушприт — (-а) ч.; крим.; ірон. Ніс. БСРЖ, 84; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 138.  Словник жарґонної лексики української мови
  4. бушприт — бушпри́т, бугшпри́т (англ. bowsprit, голл. boegspriet) горизонтальний або похилий брус, що виступає перед форштевнем. Служить для підіймання носових парусів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бушприт — Бу́шприт, -та; -ти, -тів (гол.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)