Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

білолиций

Білоли́ций, -ця, -це; -цього, -цьої

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. білолиций — білоли́ций прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. білолиций — -я, -е. Який має біле обличчя. || Уживається як постійний епітет місяця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білолиций — Біловидий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. білолиций — БІЛОЛИ́ЦИЙ, я, е, нар.-поет. Який має біле обличчя. Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? (з народної пісні); Серед села вдова жила У новій хатині, Білолиця, кароока І станом висока (Т.  Словник української мови у 20 томах
  5. білолиций — БІЛОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має біле обличчя. Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? (Пісні та романси.., II, 1956, 47); Серед села вдова жила У новій хатині, Білолиця, кароока І станом висока (Шевч.  Словник української мови в 11 томах