вагонетка —
вагоне́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
вагонетка —
[вагонетка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток
Орфоепічний словник української мови
вагонетка —
-и, ж. Невеликий відкритий вагон для перевезення вантажу вузькоколійними залізницями і підвісними дорогами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вагонетка —
ВАГОНЕ́ТКА, и, ж. Невеликий відкритий вагон чи платформа для перевезення вантажу вузькоколійними залізницями і підвісними дорогами (звичайно на території або в районі якого-небудь промислового підприємства). Він бачив себе коло вагонеток з цукром (М.
Словник української мови у 20 томах
вагонетка —
ВАГОНЕ́ТКА (невеликий відкритий вагон), ВАГО́НЧИК розм. Деренчали (у шахті) на нерівних рейках колеса вагонеток (О. Досвітній); І крейду з іншого кар'єру уже вагончики везуть (В. Сосюра).
Словник синонімів української мови
вагонетка —
ВАГОНЕ́ТКА, и, ж. Невеликий відкритий вагон для перевезення вантажу по вузькоколійних залізницях і підвісних дорогах (звичайно на території або в районі якого-небудь промислового підприємства). Він бачив себе коло вагонеток з цукром (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах