важучий —
важу́чий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
важучий —
-а, -е, розм. Дуже важкий (у 1-9 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
важучий —
ВАЖУ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже важкий (у 1–9 знач.). Мусив [козак] на полицю класти .. Шаблю, й спис товстючий, І пістоль, і дробівницю, І мушкет важучий (Я. Щоголів); Який же важучий мішок! Як болить спина! Явдоха не пам'ятає, як вона донесла свою здобич (О.
Словник української мови у 20 томах
важучий —
ВАЖУ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже важкий (у 1-9 знач.). Та вже й мусив [козак] на полицю класти.. Шаблю й спис товстючий, І пістоль, і дробівницю, І мушкет важучий (Щог., Поезії, 1958, 149); Який же важучий мішок! Як болить спина!...
Словник української мови в 11 томах
важучий —
Важучий, -а, -е Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Лебед. у. Мушкет важучий. Щог. В. 98.
Словник української мови Грінченка