важучий
ВАЖУ́ЧИЙ, а, е, розм.
Дуже важкий (у 1–9 знач.).
Мусив [козак] на полицю класти .. Шаблю, й спис товстючий, І пістоль, і дробівницю, І мушкет важучий (Я. Щоголів);
Який же важучий мішок! Як болить спина! Явдоха не пам'ятає, як вона донесла свою здобич (О. Донченко);
Кругом Якась важуча тиша враз настала (В. Бичко);
Григорій одвернувся й пішов до брами, усе ще чуючи на спині в себе його [сторожа] тупий, важучий погляд (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)