важок —
важо́к іменник чоловічого роду дрібна гирка частіше вживається у множині
Орфографічний словник української мови
важок —
-жка, ч. 1》 див. важки. 2》 Гирка, тягарець у ватерпасі. || Невеликий тягар, що прив'язується до мотузка і т. ін. перев. для занурення його у воду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
важок —
ВАЖО́К, жка́, ч. 1. Див. важки́. 2. Гирка, тягарець у ватерпасі. Одним із складників ватерпаса є важок (з навч. літ.); // Невеликий тягар, що прив'язується до мотузка, поворозки і т. ін. перев. при зануренні його у воду.
Словник української мови у 20 томах
важок —
ВАЖО́К, жка́, ч. 1. див. важки́. 2. Гирка, тягарець у ватерпасі; // Невеликий тягар, що прив’язується до мотузка і т. ін. переважно при зануренні його в воду. Кабель розмотувався з котушки і занурювався в воду, його тягли на дно важки (Перв., Атака..
Словник української мови в 11 томах
важок —
Декоративна прикраса підвісної арки у вигляді перекинутої різьбленої кам'яної чи дерев'яної кулі, яка прикріплялася на прихованому в муруванні залізному стрижні (синонім — гирька). Ймовірно виникла під впливом мусульманського зодчества.
Архітектура і монументальне мистецтво
важок —
Важок, -жка м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Словник української мови Грінченка