важок

важо́к

-жка, ч.

1》 див. важки.

2》 Гирка, тягарець у ватерпасі.

|| Невеликий тягар, що прив'язується до мотузка і т. ін. перев. для занурення його у воду.

Значення в інших словниках

1. важок — важо́к іменник чоловічого роду дрібна гирка частіше вживається у множині  Орфографічний словник української мови
2. важок — ВАЖО́К, жка́, ч. 1. Див. важки́. 2. Гирка, тягарець у ватерпасі. Одним із складників ватерпаса є важок (з навч. літ.); // Невеликий тягар, що прив'язується до мотузка, поворозки і т. ін. перев. при зануренні його у воду.  Словник української мови у 20 томах
3. важок — Важо́к, -жка́; -жки́, -жкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. важок — ВАЖО́К, жка́, ч. 1. див. важки́. 2. Гирка, тягарець у ватерпасі; // Невеликий тягар, що прив’язується до мотузка і т. ін. переважно при зануренні його в воду. Кабель розмотувався з котушки і занурювався в воду, його тягли на дно важки (Перв., Атака..  Словник української мови в 11 томах
5. важок — Декоративна прикраса підвісної арки у вигляді перекинутої різьбленої кам'яної чи дерев'яної кулі, яка прикріплялася на прихованому в муруванні залізному стрижні (синонім — гирька). Ймовірно виникла під впливом мусульманського зодчества.  Архітектура і монументальне мистецтво
6. важок — Важок, -жка м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).  Словник української мови Грінченка