Значення в інших словниках
-
вайлуватий —
вайлува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
вайлуватий —
Незграбний, ведмедкуватий, неповороткий, вахлакуватий, лантухуватий, зателепкуватий, тюхтіюватий, лемехуватий; пор. НЕЗУГАРНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
вайлуватий —
-а, -е. Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. || Хиткий (про ходу, біг і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вайлуватий —
ВАЙЛУВА́ТИЙ, а, е. Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. Люда, як дика коза, легко спустилася з урвища, і Терень, вайлуватий, як ведмідь, ледве встигав за нею (О.
Словник української мови у 20 томах
-
вайлуватий —
Базала, байтала, байталуватий, бамбула, бамбулуватий, бандуруватий, бахматий, бецман і бецман, бець, бурмило, бухало, вайло, вайлюка, валанда, вахлай, вахлак, вахлакуватий, ведмедикуватий, ведмедкуватий, вислогузий, гергепа, глевкий, глевтяк...
Словник синонімів Вусика
-
вайлуватий —
НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
вайлуватий —
ВАЙЛУВА́ТИЙ, а, е. Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. Він мовчазний, вайлуватий і ходить завжди насуплений (Збан., Мор. чайка, 1959, 134); Люда, як дика коза, легко спустилася з урвища, і Терень, вайлуватий, як ведмідь...
Словник української мови в 11 томах
-
вайлуватий —
Вайлуватий, -а, -е Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Словник української мови Грінченка