валькувати —
валькува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
валькувати —
-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Робити стіни будівель із вальків глини. 2》 Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
валькувати —
ВАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод. 1. Робити стіни будівель із вальків (див. ва́льо́к¹ 1). Вона глину там місить, хату валькувати (Номис). 2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини з домішкою соломи. Мотря валькувала стіни (І.
Словник української мови у 20 томах
валькувати —
див. іти; мазати
Словник синонімів Вусика
валькувати —
ВАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Робити стіни будівель із вальків глини. 2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини. Мотря валькувала стіни (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
валькувати —
Валькува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.
Словник української мови Грінченка