вантажник

Ванта́жник, -ка; -ники, -ків

Значення в інших словниках

1. вантажник — ванта́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вантажник — г. ладівник, (в порту) докер.  Словник синонімів Караванського
3. вантажник — -а, ч. 1》 Робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи. 2》 Спеціальний пристрій на машині для вантаження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вантажник — ВАНТА́ЖНИК, а, ч. 1. Робітник, який виконує вантажно-розвантажувальні роботи. Пароплави почали розвантажувати. Довгими сходами пішли півголі вантажники з лантухами, паками, садовиною (В.  Словник української мови у 20 томах
5. вантажник — ВАНТА́ЖНИК (робітник, що займається вантаженням), НАВАНТА́ЖУВАЧ, НАВАНТА́ЖНИК, НАВА́ЛЬНИК (шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою); ДО́КЕР (портовий вантажник). Двері розчиняються і двоє вантажників вносять великий ящик (І.  Словник синонімів української мови
6. вантажник — ВАНТА́ЖНИК, а, ч.1. Робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи. За кілька хвилин вантажники навантажили машину (Сміл., Сашко, 1957, 128); Формувалися нові поїзди, вантажники працювали біля товарних вагонів, біля складів (Донч., І, 1956, 385).  Словник української мови в 11 томах