вантажник
ВАНТА́ЖНИК, а, ч.
1. Робітник, який виконує вантажно-розвантажувальні роботи.
Пароплави почали розвантажувати. Довгими сходами пішли півголі вантажники з лантухами, паками, садовиною (В. Підмогильний);
Формувалися нові поїзди, вантажники працювали біля товарних вагонів, біля складів (О. Донченко);
За кілька хвилин вантажники навантажили машину (Л. Смілянський).
2. Пристрій на машині для вантаження.
З вантажника [вугільного комбайна] на конвеєр нестримним широким струмком полилось вугілля (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)