вантажний
ВАНТА́ЖНИЙ, а, е.
1. Стос. до вантажу (у 1 знач.).
Окремі країни, які мають розвинуту річкову систему, вирішують проблему внутрішніх вантажних перевезень на 50–60 % саме за рахунок річкового транспорту (наприклад, Нідерланди) (з навч. літ.);
За відсутності угоди сторін щодо тривалості часу вантажних робіт, розміру плати перевізнику за простій, розмір винагороди за дострокове закінчення розвантаження визначається відповідно до термінів і ставок, прийнятих у відповідному порту (з мови документів).
2. Признач., пристосований для перевезення вантажу (у 1 знач.).
Бігають вулицями автобуси, бігають легкові й вантажні авто, трамваї (Остап Вишня);
Вантажний поїзд збирався відійти на Гомель (Іван Ле);
Чорна тінь від скелі закривала вантажне судно (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)