вантажитися
ВАНТА́ЖИТИСЯ, иться, недок.
1. Наповнюватися вантажем, забирати вантаж (у 1 знач.).
Три могутніх мости-естакади були перекинуті з берега далеко в море, на глибінь, щоб зручніше було вантажитись океанським суднам (О. Гончар).
2. Заходити, сідати зі своїм вантажем (у 1 знач.) (у поїзд, літак, на судно і т. ін.).
Ранком у сірій млі вантажимось на корабель (Ю. Яновський);
Було наказано вантажитися на платформи і брати з собою запаси, потрібні для тривалого переїзду (В. Собко).
3. Пас. до ванта́жити.
І цукор, збіжжя, коні та воли Вантажилися похапцем в вагони (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)