варений —
ва́рений дієприкметник варе́ний прикметник
Орфографічний словник української мови
варений —
I вар`ений-а, -е, прикм. Одержаний унаслідок варіння. || у знач. ім. варена, -ної, ж. Те саме, що варенуха. || у знач. ім. варене, -ного, с. Страва чи різні страви, що готуються за допомогою кип'ятіння. II в`арений-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до варити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
варений —
ВАРЕ́НИЙ, а, е. Який зварився. Майбородиха вийняла з груби тарілку з холодною вареною таранею (І. Нечуй-Левицький); Мешканці експреса метушились, як сарана на озимині: все те вдихало емоції, айкало, ойкало...
Словник української мови у 20 томах
варений —
А, -е. Стомлений, виснажений.
Словник сучасного українського сленгу
варений —
(і) пече́не й варе́не. 1. зі сл. ки́дати, поки́нути і под. Все або взагалі будь-яка робота. Обидві сестри, тільки-но брат переступав поріг, кидали печене і варене і заклопотано квапились подати йому то свіжої води напитись та вмитись, то рушника (Б.
Фразеологічний словник української мови
варений —
ВАРЕ́НИЙ (виготовлений унаслідок варіння), ВІДВАРНИ́Й. Положила (Маруся) курку варену, три в'язки бубликів, буханець (Г. Квітка-Основ'яненко); Відварна картопля.
Словник синонімів української мови
варений —
ВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до варити. [Чоловік (з возиком):] Правдивий чорний хліб! Мій винахід-виріб! Чотири рази печений, Чотири рази варений! (Олександр Олесь, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
варений —
Варений, -а, -е Вареный. Кидай печене й варене. Ном. № 10054. Який дідько печений, такий і варений. Ном. № 7971.
Словник української мови Грінченка