варениця —
варени́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
варениця —
варяниця, -і, ж. Виготовлений для вареників, розкачаний як коржик шматочок тіста, що його іноді варять і без начинки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
варениця —
ВАРЕНИ́ЦЯ, ВАРЯНИ́ЦЯ, і, ж. Розкачаний плоский шматочок тіста, вигот. для вареників, який іноді варять і без начинки. Нема жита ні снопа, Вари варениці (Т. Шевченко); Раз подали на обід вареники. Варяниці були трохи товсті й цупкі (І.
Словник української мови у 20 томах
варениця —
ВАРЕНИ́ЦЯ, ВАРЯНИ́ЦЯ, і, ж. Виготовлений для вареників, розкачаний як коржик шматочок тіста, який іноді варять і без начинки. Нема жита ні снопа, Вари варениці (Шевч., І, 1951, 106); Раз подали на обід вареники. Варяниці були трохи товсті й цупкі (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
варениця —
Варениця, -ці ж. 1) Круглые или четырехугольные раскатанные кусочки тѣста, сваренные въ водѣ; это часто тѣ кусочки, которые были приготовлены для вареників, но остались за неимѣніемъ начинки; варятся тогда вмѣстѣ съ варениками. Чуб. VII. 442.
Словник української мови Грінченка