варениця
ВАРЕНИ́ЦЯ, ВАРЯНИ́ЦЯ, і, ж.
Розкачаний плоский шматочок тіста, вигот. для вареників, який іноді варять і без начинки.
Нема жита ні снопа, Вари варениці (Т. Шевченко);
Раз подали на обід вареники. Варяниці були трохи товсті й цупкі (І. Нечуй-Левицький);
Маленька Петрана заглянула в піч і слизькими пальчиками виловила з горщика з варениками .. кілька розплюснутих, як листки, круглих варениць (М. Малиновська);
Найпоширенішими виробами з бездріжджового тіста в українській кухні є вареники, варениці, галушки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)