варіння —
варі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
варіння —
ВАРІННЯ, ВАРЕННЯ – ВАРЕННЯ Варіння, рідше варення. Процес готування страви, питва і т. ін. кип’ятінням. Варення. Зварені в цукровому сиропі, меді тощо ягоди або фрукти.
Літературне слововживання
варіння —
-я, с. Дія за знач. варити 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
варіння —
ВАРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вари́ти 1, 2. – Коли б нам знайти доброго кухаря: я ненавиджу те смажіння та печіння, та топління, та варіння (І.
Словник української мови у 20 томах
варіння —
ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І.
Словник синонімів української мови
варіння —
ВАРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вари́ти 1. — Коли б нам знайти доброго кухаря: я ненавиджу те смажіння та печіння, та топління, та варіння (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
варіння —
Варіння, -ня с. Варка, вареніе. Уман І. 64. Яке ж воно буде варіння без дров? Полт. г.
Словник української мови Грінченка