вдячність —
вдя́чність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
вдячність —
[ўд’ачн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
вдячність —
-ності, ж. Почуття подяки, готовність віддячити за послугу, допомогу, зроблене добро.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вдячність —
ВДЯ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Почуття подяки, готовність віддячити за послугу, допомогу, зроблене добро. Душа її переповнялася вдячністю. Вона не знала вже, чим і догодити своєму Олексі, що він зробив її щасливою (Г.
Словник української мови у 20 томах
вдячність —
ПОДЯ́КА (почуття, яким відповідають на зроблене добро, послугу, допомогу тощо; вияв цього почуття), ВДЯ́ЧНІСТЬ, ВДЯ́ЧЛИВІСТЬ рідше, ДЯ́КА, ДЯ́КУВАННЯ розм., ПРИЗНА́ННЯ розм. рідше; СПАСИ́БІ у знач. ім. (слова, якими виражають це почуття).
Словник синонімів української мови
вдячність —
ВДЯ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Почуття подяки, готовність віддячити за послугу, допомогу, зроблене добро. Не раз із вдячністю згадував [Семен] Романа, що не тільки допоміг купити грунт, але й на весілля позичив тридцять карбованців (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах