Великий тлумачний словник сучасної мови

вдячність

вдя́чність

-ності, ж.

Почуття подяки, готовність віддячити за послугу, допомогу, зроблене добро.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вдячність — вдя́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вдячність — [ўд’ачн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
  3. вдячність — ВДЯ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Почуття подяки, готовність віддячити за послугу, допомогу, зроблене добро. Душа її переповнялася вдячністю. Вона не знала вже, чим і догодити своєму Олексі, що він зробив її щасливою (Г.  Словник української мови у 20 томах
  4. вдячність — ПОДЯ́КА (почуття, яким відповідають на зроблене добро, послугу, допомогу тощо; вияв цього почуття), ВДЯ́ЧНІСТЬ, ВДЯ́ЧЛИВІСТЬ рідше, ДЯ́КА, ДЯ́КУВАННЯ розм., ПРИЗНА́ННЯ розм. рідше; СПАСИ́БІ у знач. ім. (слова, якими виражають це почуття).  Словник синонімів української мови
  5. вдячність — Вдя́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вдячність — ВДЯ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Почуття подяки, готовність віддячити за послугу, допомогу, зроблене добро. Не раз із вдячністю згадував [Семен] Романа, що не тільки допоміг купити грунт, але й на весілля позичив тридцять карбованців (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах