Значення в інших словниках
-
величенний —
величе́нний прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
величенний —
-а, -е, розм. Те саме, що величезний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
величенний —
ВЕЛИЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що величе́зний. Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко); Заспівав [співець], і юрба величенна мов життя на той час зупинила (Леся Українка); Ішов якось дяк од титаря, косоокий, величенний, старі люди казали – на запорожця скидається (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
-
величенний —
див. Великий
Словник синонімів Вусика
-
величенний —
ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
величенний —
ВЕЛИЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що величезний. Дійшли ми до величенного каменя (Олекса Стороженко, I, 1957, 354); Заспівав [співець], і юрба величенна мов життя на той час запинила (Леся Українка, I, 1951, 348).
Словник української мови в 11 томах
-
величенний —
Величезний, величенний, -а, -е Огромный, большущій. Желех.
Словник української мови Грінченка