величенний
ВЕЛИЧЕ́ННИЙ, а, е, розм.
Те саме, що величе́зний.
Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко);
Заспівав [співець], і юрба величенна мов життя на той час зупинила (Леся Українка);
Ішов якось дяк од титаря, косоокий, величенний, старі люди казали – на запорожця скидається (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)