величенний
ВЕЛИЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що величезний.
Дійшли ми до величенного каменя (Олекса Стороженко, I, 1957, 354);
Заспівав [співець], і юрба величенна мов життя на той час запинила (Леся Українка, I, 1951, 348).
Словник української мови (СУМ-11)