веслування —
веслува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
веслування —
-я, с. Дія за знач. веслувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
веслування —
ВЕСЛУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. веслува́ти. Максим Бабій щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі, обережно бринькаючи на кобзі (З. Тулуб); За кормою шуміла темна вода. Спали вої [воїни], вільні від веслування (В. Малик).
Словник української мови у 20 томах
веслування —
ВЕСЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. веслува́ти. Максим Бабій щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі, обережно бринькаючи на кобзі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 178); У бухті відбувається змагання з плавання та веслування (Трубл., II, 1955, 236).
Словник української мови в 11 томах