веслування
ВЕСЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. веслува́ти.
Максим Бабій щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі, обережно бринькаючи на кобзі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 178);
У бухті відбувається змагання з плавання та веслування (Трубл., II, 1955, 236).
Словник української мови (СУМ-11)