веслувати

ВЕСЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Гребти веслом, веслами, переміщаючи човен, судно.

Дівчата, що веслують І зручненько правлять, часом Бризкають водою в мене (Л. Укр., IV, 1954, 160);

Виплив човен. Дідусь вміло керував, а літня жінка веслувала (Бойч., Молодість, 1949, 80).

Значення в інших словниках

1. веслувати — (за допомогою весел переміщувати човен поводі) гребти.  Словник синонімів Полюги
2. веслувати — веслува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. веслувати — -ую, -уєш, недок. Гребти веслом, веслами, переміщаючи човен, судно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. веслувати — ВЕСЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Гребти веслом, веслами, переміщаючи човен, судно і т. ін. Дівчата, що веслують І зручненько правлять, часом Бризкають водою в мене (Леся Українка); Михайло Михайлович мовчки проводив човен під самим берегом...  Словник української мови у 20 томах
5. веслувати — див. гребти  Словник синонімів Вусика
6. веслувати — ВЕСЛУВА́ТИ (веслами переміщати човен, судно), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ГРЕБТИ́СЯ рідше. Вітру в бухті майже не відчувалося, і рибалки веслували, щоб швидше підійти до пристані (М. Трублаїні); Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти (І.  Словник синонімів української мови
7. веслувати — Веслува́ти, -лу́ю, -лу́єш; веслу́й  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. веслувати — Веслувати, -лую, -єш гл. Грести весломъ. Був човен серед моря, а він один на землі і бачив, як вони силкувались, веслуючи. Єв. Мр. VI. 47, 48.  Словник української мови Грінченка