веслування

ВЕСЛУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. веслува́ти.

Максим Бабій щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі, обережно бринькаючи на кобзі (З. Тулуб);

За кормою шуміла темна вода. Спали вої [воїни], вільні від веслування (В. Малик).

2. Вид спорту, що включає веслування на каное, байдарках, академічне веслування, весловий слалом.

У бухті відбувається змагання з плавання та веслування (М. Трублаїні);

А це ось на спортивних змаганнях був [Микола] у сусідньому місті металургів, виборював першість з академічного веслування (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. веслування — веслува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. веслування — -я, с. Дія за знач. веслувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веслування — Веслува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. веслування — ВЕСЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. веслува́ти. Максим Бабій щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі, обережно бринькаючи на кобзі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 178); У бухті відбувається змагання з плавання та веслування (Трубл., II, 1955, 236).  Словник української мови в 11 томах