вести —
вести річ (195)—говорити, продовжувати, пор. пол. prowadzić rzecz; [MО,VI]
Словник з творів Івана Франка
вести —
(спрямовувати рух куди-небудь) проводити, проводжати, (скеровуючи кого) супроводжувати.
Словник синонімів Полюги
вести —
вести́ дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вести —
Провадити, спрямовувати, о. вести перед; (звідки) виводити; (куди) заводити, уводити; (авто) керувати чим; (колію) прокладати; (протокол) писати, (- стежку) простягатися; (до чого) спричинятися, спричиняти що.
Словник синонімів Караванського
вести —
[веисти] веиду, веидеш, веидеимо, веидеите; мин. в'іў, веила; нак. веиди, веид'іт'
Орфоепічний словник української мови
вести —
веду, ведеш; мин. ч. вів, вела, вело; недок. 1》 перех. Спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти. Вести звіра мисл. — гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вести —
ВЕСТИ́, веду́, веде́ш; мин. ч. вів, вела́, ло́; недок. 1. кого, що і без прям. дод. Спрямовувати рух кого-, чого-небудь, допомагати або примушувати йти. Плаче старий та ридає, Й Степан сліпий плаче Невидющими очима, Мов сонце побачив.
Словник української мови у 20 томах
вести —
Куди не йду, біду веду, горем поганяю. Бідному всюди лихо.
Приповідки або українсько-народня філософія
вести —
ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ...
Словник синонімів української мови
вести —
ВЕСТИ́, веду́, веде́ш; мин. ч. вів, вела́, ло́; недок. 1. перех. Спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти. Плаче старий та ридає, Й Степан сліпий плаче Невидющими очима, Мов сонце побачив. І беруть його під руки, І ведуть у хату.
Словник української мови в 11 томах
вести —
Вести, веду, -деш гл. 1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Мет. 74. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона. К. Псал. 2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Мет. Як же він високо веде.
Словник української мови Грінченка