весінній —
ВЕСІ́ННІЙ, я, є, рідко. Те саме, що весня́ни́й. Одного вечора весіннього сиділа собі Галя коло віконечка у своїй хатці й співала (Марко Вовчок); Весіннє сонце хилилось уже на захід (І.
Словник української мови у 20 томах
весінній —
ВЕСНЯ́НИ́Й (пов'язаний з весною; який буває, відбувається навесні), ЯРОВИ́Й рідше, ВЕСІ́ННІЙ рідко. Стояла рання весняна пора надворі (Панас Мирний); За вікнами тихо падав весняний дощик (М. Томчаній); Я стояти буду надворі, Обличчя вмию яровим дощем (Д.
Словник синонімів української мови
весінній —
ВЕСІ́ННІЙ, я, є, рідко. Те саме, що весня́ни́й. Одного вечора весіннього сиділа собі Галя коло віконечка у своїй хатці й співала (Вовчок, І, 1955, 316); Весіннє сонце хилилось уже на захід (Мик., II, 1957, 348).
Словник української мови в 11 томах