весінній
ВЕСІ́ННІЙ, я, є, рідко.
Те саме, що весня́ни́й.
Одного вечора весіннього сиділа собі Галя коло віконечка у своїй хатці й співала (Марко Вовчок);
Весіннє сонце хилилось уже на захід (І. Микитенко);
Степ шелестить високою травою І вже під радісний весінній дзвін Веселим шумом нас стрічає Дін... (Ю. Клен).
Словник української мови (СУМ-20)