Значення в інших словниках
-
вечірній —
вечі́рній прикметник
Орфографічний словник української мови
-
вечірній —
Вечеровий, вечерішній.
Словник синонімів Караванського
-
вечірній —
[веич’ірн'ій] м. (на) -н'ому /-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
вечірній —
-я, -є. Прикм. до вечір 1). || Який буває ввечері. Вечірня зоря мисл. — переліт мисливських птахів на вечірній зорі з місць їх денного перебування в місця живлення. || Признач. для вечора, вечорів (у 2 знач.) (про одежу, взуття і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вечірній —
ВЕЧІ́РНІЙ, я, є. Стос. до вечора (у 1 знач.). Сім'я вечеря [вечеряє] коло хати, Вечірня зіронька встає (Т. Шевченко); Серед діброви в гущині Вечірньою добою, Поївши добре, Лев лежав (Л. Глібов); Веселі додому вертались Ми в свіжій вечірній імлі (М.
Словник української мови у 20 томах
-
вечірній —
на вечі́рньому пру́зі. На заході сонця. — Другого дня стояли вже на вечірньому прузі, коли Мотря з Софією увіходили в Семенів двір (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мови
-
вечірній —
ВЕЧІ́РНІЙ (стосовний до вечора; який буває ввечері), ВЕЧОРО́ВИЙ перев. поет., ПОВЕЧІ́РНІЙ рідше. Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся Українка); Після денної спеки настала вечірня прохолода (Панас Мирний)...
Словник синонімів української мови
-
вечірній —
ВЕЧІ́РНІЙ, я, є. Прикм. до ве́чір 1. Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає (Шевч., І, 1951, 390); Серед діброви в гущині Вечірньою добою, Поївши добре, Лев лежав (Гл., Вибр., 1957, 179); // Який буває ввечері.
Словник української мови в 11 томах
-
вечірній —
Вечірній, -я, -є Вечерній. Ой зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя. Мет. 80.
Словник української мови Грінченка