Значення в інших словниках
-
визвіл —
ви́звіл іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
визвіл —
визволу, рідше визволу, ч. Те саме, що визволення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
визвіл —
ВИ́ЗВІЛ, волу, ч. Те саме, що ви́зволення. Чим частіше думав про визвіл.., тим частіше оті папери ставали мені перед очима (І. Франко); [Дон Жуан:] Я б розрубав їх [пута] знову, коли інакше з них нема визволу (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
-
визвіл —
див. порятунок
Словник синонімів Вусика
-
визвіл —
ВИ́ЗВОЛЕННЯ (позбавлення кого-, чого-небудь пригноблення, безправ'я тощо), ВИ́ЗВІЛ рідше, ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, РОЗКРІПА́ЧЕННЯ. А тимчасом перш прийшла оповістка про визволення селян од панщини (І.
Словник синонімів української мови
-
визвіл —
ВИ́ЗВІЛ, ви́зволу, рідше визво́лу, ч. Те саме, що ви́зволення. Чим частіше думав про визвіл.., тим частіше оті папери ставали мені перед очима (Фр., II, 1950, 345); Щеня припне [хлопець] на мотузочці та й держить його голодне.
Словник української мови в 11 томах
-
визвіл —
Ви́звіл, -волу м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279.
Словник української мови Грінченка