визвіл
ВИ́ЗВІЛ, волу, ч.
Те саме, що ви́зволення.
Чим частіше думав про визвіл.., тим частіше оті папери ставали мені перед очима (І. Франко);
[Дон Жуан:] Я б розрубав їх [пута] знову, коли інакше з них нема визволу (Леся Українка);
Гейбо з усією переконливістю став доводити негайну потребу їхати на визвіл Василя Йвановича (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)