визвіритися —
ви́звіритися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
визвіритися —
див. визвірятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
визвіритися —
ВИ́ЗВІРИТИСЯ розм. (звернутися до когось або відповісти комусь із нестримним роздратуванням, із злістю), ОЗВІ́РИТИСЯ розм. рідше, ОЩИ́РИТИСЯ розм. рідко. — Недок.: визвіря́тися, ощиря́тися. — Досить! — Гальванеску лихо гримнув і люто визвірився на Сахно.
Словник синонімів української мови
визвіритися —
ВИ́ЗВІРИТИСЯ див. визвіря́тися.
Словник української мови в 11 томах
визвіритися —
Ви́звіритися, -рюся, -ришся гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188.
Словник української мови Грінченка