Значення в інших словниках
-
вика —
ви́ка іменник жіночого роду кормова бобова рослина
Орфографічний словник української мови
-
вика —
-и, ж. Кормова бобова рослина, плоди якої мають форму довгих стручків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вика —
ВИ́КА, и, ж. Кормова рослина родини бобових, плоди якої мають форму довгих стручків. Лийся, дощику, кругом, А найбільше над вівсом, Заіскрись на сочевиці, На люцерні і на виці (М. Стельмах); Межи каміння вилася туга неспокійна вика, виставивши на чатах сині квіточки (Ю. Винничук).
Словник української мови у 20 томах
-
вика —
Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини бобових; бл. 120 видів, поширені здебільшого в пн. півкулі; вирощують переважно в. яру і в. озиму на зелений корм, сіно, силос. I
Універсальний словник-енциклопедія
-
вика —
ВИ́КА, и, ж. Кормова бобова рослина, плоди якої мають форму довгих стручків. Лийся, дощику, кругом, А найбільше над вівсом, Заіскрись на сочевиці, На люцерні і на виці (Стельмах, Колосок.., 1959, 17).
Словник української мови в 11 томах