викоренений

Ви́коренений, -на, -не

Значення в інших словниках

1. викоренений — ви́коренений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. викоренений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викоренити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викоренений — ВИ́КОРЕНЕНИЙ, рідко ВИ́КОРІНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́коренити, ви́корінити. Завдяки заходам, ужитим податковою службою, фактично був викоренений первинний ринок утворення фіктивних підприємств (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. викоренений — ВИ́КОРЕНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́коренити. Досі не викоренене схематичне і вульгарно-прямолінійне тлумачення лірики і епосу (Вітч., 5, 1956, 167).  Словник української мови в 11 томах