Значення в інших словниках викоренити — ви́коренити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови викоренити — див. викорінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови викоренити — ВИ́КОРЕНИТИ див. викорі́нювати. Словник української мови у 20 томах викоренити — ВИКОРІ́НЮВАТИ (дощенту знищувати що-небудь), ВИКОРІНЯ́ТИ, ВИКОРЧО́ВУВАТИ, ВИТРА́ВЛЮВАТИ, ВИТРАВЛЯ́ТИ. — Док.: ви́коренити, ви́корчувати, ви́травити. Завдання сатиричного твору викорінювати пережитки тоталітаризму; (Марина:) Гвалтом зла не викорениш (М. Словник синонімів української мови викоренити — ВИ́КОРЕНИТИ див. викорі́нювати. Словник української мови в 11 томах викоренити — Ви́коренити, -ся см. викорінюватися. Словник української мови Грінченка