Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

викоханий

Ви́коханий, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. викоханий — ви́коханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. викоханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до викохати. 2》 у знач. прикм. Який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викоханий — ВИ́КОХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́кохати. Викохана до десяти літ, як паненя, вона не знала, де, що і як береться (Панас Мирний); // ви́кохано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  4. викоханий — I вигодуваний, випестуваний, випещений, виплеканий, вирощений, вихований (про дитину), злеліяний II див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  5. викоханий — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І.  Словник синонімів української мови
  6. викоханий — ВИ́КОХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кохати. Викохана до десяти літ, як паненя, вона не знала, де, що і як береться (Мирний, IV, 1955, 32); *Образно.  Словник української мови в 11 томах